Виховна година на тему:
«Історія української державності»
Мета виховної години:
- навчальна: поглибити знання учнів про Україну; формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій;
- розвиваюча: розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію;
- виховна: виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини, розуміння людини – як найвищого творіння.
Форма проведення: лекція з елементами бесіди та гри
Обладнання уроку: державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль, букет із кетягів червоної калини і колосся.
ПЛАН
І. Вступне слово викладача.
ІІ. Гра «Славетні українці».
ІІІ. Гра «Най-най…».
ІV. Гра «Українці-патріоти».
V. Українські обереги, традиції і сучасність.
VI. Декламування віршів.
VII. Підсумок уроку. Гра «Мікрофон».
VIII. Додаткова інформація для викладача
IX. Рефлексія
ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ
І. Вступне слово викладача
Сучасна Україна як самостійна і незалежна держава існує від 24 серпня 1991 року. Наша держава – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ.
Історична доля України складалася непросто. Були важкі періоди невдач і розчарувань, гоніння і роздробленості. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. Ми, немов найдорогоціннішу монету, карбували свої кращі риси: волелюбність, працьовитість, щедрість і відповідальність.
Нам є чим гордитися:
- нинішня Україна – одна з найбільших держав у Європі. Саме на території України вчені визначили географічний центр Стародавнього Світу;
- за наявністю природних ресурсів Україну вважають найбагатшою країною в Європі;
- на Всесвітньому конкурсі мов у Парижі українська була визнана однією з наймелодійніших (близько 70 років тому).
Але найголовніше, Україна є домівкою майже 46 мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, непересічна особистість.
Запитання до групи:
Що, на Вашу думку, вирізняє Вас, як громадянина України, від інших громадян?
«Славетні українці»
– Чому кажуть, що найцінніший скарб держави – це люди?
– Кого із сучасників, відомих людей України ви знаєте?
ІІ. Гра «Славетні українці»
На аркуші паперу записані прізвища відомих українців. Завдання: записати їх рід діяльності.
Відомі українці: Т. Шевченко (поет), В. Кличко (боксер), М. Гоголь (письменник), С. Крушельницька (співачка), С. Корольов (конструктор), К. Білокур (художниця), М. Приймаченко (художниця), В. Лобановський (футбольний тренер), С. Бубка (спортсмен), М. Амосов (лікар)
ІІІ. Гра «Най-най…»
Зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край.
Кожна правильна відповідь – 1 бал.
- ·Найбільше місто України (Київ).
- ·Найбільша річка України (Дніпро).
- ·Найглибше озеро (Світязь на Волині).
- ·Найбільше озеро (Ялпуг в Одеській області).
- ·Найбільше море, що омиває Україну (Чорне).
- ·Найвища гора (Говерла в Карпатах).
- ·Найстаріше дерево (1300-річний дуб у Рівненській області).
- ·Найвище дерево (модрина заввишки 54 м в м. Рахові на Закарпатті).
- ·Найбільша тварина (зубр, маса якого перевищує 1 т, живе в Карпатах).
- ·Чемпіони з боксу (брати Кличко).
- ·Чемпіон зі стрибків із жердиною (С. Бубка)
- ·Найбільший літак («Мрія», АН-255)
ІV. Гра «Українці-патріоти»
Завдання: знайти і з’єднати частини прислів’їв, пояснити їхнє значення.
| Земля там найкраща, | там і рай. |
| Де рідний край – | на своєму корені росте. |
| Кожна травичка | і в жмені мила. |
| Рідна земля | як своя сторона. |
| Людина без вітчизни, | де вродився ти! |
| Нема в світі кращої, | як соловей без пісні. |
V. Українські обереги, традиції і сучасність
Кожна держава має свої відзнаки. Крім офіційних атрибутів держави – герба, прапора, гімну, які презентують нашу країну на міжнародних зустрічах, симпозіумах, змаганнях, існують ще й народні символи. Їхнє призначення: збереження і примноження історичної пам’яті народу певної території, тобто така собі соціальна ідентифікація. Елементами народної самобутності наділені рослини, тварини, предмети побуту і їжа, музичні інструменти тощо.
Поряд із символами державними – візитною карткою нашої держави у світі, крокують давні українські національні символи – обереги, що втілюють у собі глибоку духовність, історичну природу. Вони зігрівають серце, збагачують душу, надихають на творчу працю і подвиги. Це улюблені рослини, предмети: у американців – клен, у росіян – берізка, у нас – верба та калина.
Запитання до групи:
Які Ви можете назвати українські обереги, за якими наших земляків пізнають і шанують у всьому світі?
Учениця
Калина – дерево українського народу. Вона пов’язується з народженням Всесвіту, вогняної трійці – Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Тому на весільних сорочках молодих вишивались кетяги калини.
Калина – це символ і кохання, і дівочої краси, і щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю. Народ склав про калину багато легенд, пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів.
VI. Декламування віршів
Учень
Вірш «Калина»
Говорила мати: «Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Бо вогненні грона – наша кров червона,
Зоряна калина – і краса, і врода
Нашої країни, нашого народу».
Пам’ятаєш, сину, що сказала мати:
«Посади калину в себе біля хати».
Учениця
Верба – це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму, туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.
Учень
Рушник – його можна порівняти з піснею витканою чи вишитою на полотні. Він як оберіг, супроводжує людину від народження до останніх хвилин життя.
Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. В українських родинах він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.
У кожній сім’ї, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Рушником накривали хліб на столі. Рушник – це оберіг, це символ життя.
Учениця
«Мамині рушники»
З дитинства пам’ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама,
По-українськи хата на святки
Сіяла вишитими рушниками.
На полотні співали солов’ї
І красувались кетяги калини,
Зелений хміль в’юнився по гіллі,
Зоріли в колосках волошки сині.
VII. Підсумок уроку
Викладач
Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам’ятав те, про що ми сьогодні говорили. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому її скривдити.
Гра «Мікрофон» – Що дізнався нового
VIII. Додаткова інформація для викладача
Хліб-сіль на вишитому рушнику
Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя.
Червона калина
Калина для українців – символ родини, отчого дому, рідної землі. Кетягами спілої калини прикрашали дівчата віночки та весільний коровай. А на могилах козаків, які не повернулися додому, садили калинові кущі – знак пам’яті та любові.
Жито
Жито – символ життя і життєвого благополуччя. Це основа всього живого; є дійсною основою життя навіть за своєю назвою – в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита. Тож жито – від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита… Окрім усього, жито – виразник життєвої мудрості.
Українська вишивка
Україну можна пізнати серед інших держав і за вишивкою. Українським візерункам притаманні як геометричні орнаменти, так і рослинні та зоологічні. Проте, що це ремесло було в пошані на нашій землі здавна, свідчать кам’яні скіфські баби, на яких добре збереглися схематичні орнаментальні зображення на одязі. Вишивка – символ незламності народу та оберіг його майбутнього. Сьогодні вишивкою оздоблюють рушники, одяг, предмети побуту, це вважається стильно і сучасно.
Бандура
Бандура – унікальний музичний інструмент, який практично немає аналогів у світі. Разом із кобзою та лірою вважається національним символом українців. Кобзарі і бандуристи, співці нашої історії, нашої слави, піднімали дух народу творили епос України. Були першими журналістами і поетами, композиторами і піснярами. Ходили від села до села, знали що, де відбувається, які настрої у народу, розповідали у піснях і думах про побачене і почуте, про славне лицарство козацьке, гетьманів, славні подвиги, людське горе у неволі.
Українська мова
Говорити про розвиток культури народу і нічого не сказати про розвиток мови – це все одно, що будувати хату і забути про її фундамент. Наша мова – не лише засіб спілкування, а й знаряддя, інструмент духовної діяльності людини. Завдяки мові людина мисляча – це насамперед людина, яка фантазує. Без такої здатності ми не мали б не лише трагедій Еврипіда і Шекспіра, «Фауста» Гете й гоголівського «Вія», а й … теорії Ейнштейна та всіх матеріальних надбань цивілізації – від простого колеса до комп’ютера.
Українська пісня
Українська пісня – душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в співочих образах. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах. Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, з часів, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. Пісня для українців стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом.
IX. Рефлексія
- Обговорення отриманої інформації.
- Як можна використати в житті одержані на уроці знання?